Творчий конкурс «Віночок - оберіг дівочий»
Вінок— традиційний українськийголовний убір. Звичай плестивінкидля прикраси сягає щеязичницьких, доісторичних часів, вони малисакральнезначення— як атрибут обрядів весняного циклу йкупальськихігрищ. Поступово вінок переріс у символ обожування, символМатері-Землі. Український вінок давно став культурним символомукраїнського народу, зростання його популярності в сучаснійУкраїнівідмічають з 2014 року.
В Україні вінки малисонячну символіку.Дівчинау вінку асоціювалася ізсонцем, що сходить. Також це символ слави, перемоги, святості, щастя, успіху, могутності, миру, сонця, влади;цноти, молодості, дівоцтва. Плетучи вінки, дівчата співали:«Заплету віночок, заплету шовковий на щастя, на долю, на милого вроду!». Вінок є символомгідності(тому казали: «Вінок йому з голови від того не впаде»), краси («У дворі, як у віночку»).
Є різні види вінків: весільний, вінок кохання, клечальний, чернечий, вінок надії, відданості, розлуки. Вінок кохання мала право плести дівчина від 13 років і до шлюбу. А вінок відданості дівчина плела, розлучаючись з хлопцем, і дарувала йому на прощання.
З живих квітів носилимаки,чорнобривці,волошки, рожі (мальви), восени—жоржинитакрокуси.
Направобережній Україністрічки у великій кількості прив'язували до вінка і спускали по плечах, наЧернігівщиністрічок було менше, їх прив'язували в ряд до поперечної стрічки і вони спадали від шиї по спині. Інколи для зручності робили з товстого паперу обруч (відомий якчілка, чулко, лубок) за шириною стрічки. У святкові дні такий обруч обтягали найкращою стрічкою і до нього причіпали всістрічки, і надівали на голову так, як вінок. Не в святкові дні цей обруч носили також, але без стрічок. Літом за такий обруч закладали кожен день живі квіти.
НаПолтавщинітаХарківщинідівчата вплітали стрічки в косу і пускали їх по спині.
НаЛівобережжістрічки були одноколірні, на Правобережжі— різнобарвні, часто з квітковими чи геометричними орнаментами.
Віночок - оберіг дівочий.pptx
Коментарi